З сучасних наукових позицій аналізуються ключові моменти української історії, що визначили драматизм історичної долі українців та їхньої держави. До них належать своєрідність геополітичної позиції України на карті Євразії, проблеми походження українського народу та його східнослов'янських сусідів, історичної спадщини Київської Русі, устрою імперій взагалі та Російської зокрема. Особливу увагу приділено фатальним наслідкам перебування України у складі останньої, сучасним проблемам будівництва незалежної України, її майбутній долі та місцю у світовій історії.

Спростовано історіографічну традицію радянської історичної науки щодо відірваності козацької України від Київської Русі, зокрема, неоімперську концепцію давньоруської народності. Зроблено історіографічний аналіз розвитку концепції "спільної давньоруської колиски східних слов'ян". Простежено генетичний зв'язок етновизначальних ознак українців козацької доби у попередньому княжому періоді їх історії у царині матеріальної та духовної культури, мови, історичної свідомості. Доведено генетичний зв'язок князівських і козацьких лицарських традицій, їх близьку спорідненість із західноєвропейським лицарством.

Висвітлено життєвий шлях, багаторічну професійну діяльність та наукові погляди відомого українського науковця, археолога, доктора історичних наук, професора, засновника кафедри культурології та археології Національного університету "Києво-Могилянська академія" М.О.Чмихова.

Висвітлено актуальні питання стародавньої історії України на широкому тлі історії Європи: від появи найдавніших людських істот на теренах України до постання держави Київська Русь. Значну увагу приділено проблемам походження людини, способу життя прильодовикових мисливців, ролі трипільської культури в передісторії української держави, етногенезу та розселенню індоєвропейських народів, витокам слов'янства та історії формування українського народу. Простежено етнічні процеси у Київській Русі, визначено культурно-історичне місце України в історії Європи.

Підсумовуються результати сторічних досліджень українських та зарубіжних археологів-первісників. Залучаючи дані археології, палезоології, геології, етнографії, антропології, мовознавства та інших дисциплін, відтворюється своєрідний суспільний устрій, спосіб життя, господарство, культура мисливців кам'яної доби. Особлива увага приділена складним етнокультурним процесам, що в зазначений час мали місце на українських теренах. Вони призвели до формування на півдні України найдавніших скотарських народів, пращурів індоєвропейської мовної сім'ї. Звідси праіндоєвропейці заселили гігантські обшири євразійського степу від Монголії та Індії на сході до атлантичного узбережжя Європи на заході.

На основі впорядкованої джерелознавчої бази найдавніших пам'яток північного заходу Східної Європи зроблено спробу культурно-історичної періодизації фінального палеоліту регіону, а також відтворення історичних процесів його заселення на межі палеоліту та мезоліту. Наведено результати нових трасологічних досліджень крем'яних виробів стоянок Березно, які підтверджують принципову вірність головних елементів запропонованої раніше реконструкції свідерського суспільства прильодовикових мисливців на північного оленя.

Розглянуто новітні розробки російських археологів і лінгвістів щодо проблеми етногенези росіян і давньоруської народності. Зроблено критичний аналіз концепцій лехітського походження росіян та етнічної єдності населення Київської Русі.

Робота знайомить з історичними витоками військової культури українського козацтва. Автор досліджує проблему генези козацької мілітарної культури, деяких її архаїчних елементів, які пов'язують українське козацтво з проявами військової культурної традиції багатьох індоєвропейських народів, як, наприклад, культи коня та меча-шаблі, воїнів-звірів, кобзарів, символіку червоного кольору, вишкіл молодих воїнів, зв'язок битви з бенкетом, особливе ставлення воїна до жінки тощо.

Висвітлено принципи періодизації в період пізнього палеоліту Східної Європи. Наведено результати археологічних досліджень нової пізньоплейстоценової стоянки Міра на правобережжі Дніпра, представлено відомості щодо літостратиграфії, палінології, антракології, еволюції середовища, геохронології, тафономії, петрографії, фауни, антропології, археології. Розглянуто проблеми неолітизації середнього Подніпров'я. Проаналізовано сучасний стан дослідження неолітичної культури гірського Криму.

Освещены принципы периодизации в период позднего палеолита Восточной Европы. Приведены результаты археологических исследований новой позднеплейстоценовой стоянки Мира на правобережье Днепра, представлены сведения о литостратиграфии, палинологии, антракологии, эволюции среды, геохронологии, тафономии, петрографии, фауны, антропологии, археологии. Рассмотрены проблемы неолитизации среднего Поднепровья. Проанализировано современное состояние исследования неолитической культуры горного Крыма.

Розглянуто актуальні питання зародження та формування раннього Києва. Проаналізовано антропологічний склад населення черняхівської культури в одонтологічному аспекті. Висвітлено проблему карбування власної монети в Україні у XVII ст. Описано етнічні процеси на Русі в часи ранньофеодальної монархії. Акцентовано увагу на проблемах етногенезу українців з позицій сучасної європейської етнології, скіфо-античної та первісної археології.

Рассмотрены актуальные вопросы зарождения и формирования раннего Киева. Проанализирован антропологический состав населения черняховской культуры в одонтологическом аспекте. Освещена проблема чеканки собственной монеты в Украине в XVII в. Описаны этнические процессы на Руси во времена раннефеодальной монархии. Акцентировано внимание на проблемах этногенеза украинцев с позиций современной европейской этнологии, скифо-антической и общинной археологии.

Висвітлено актуальні проблеми палеоліту, мезоліту та неоліту південного заходу Східної Європи. Наведено результати дослідження раннього палеоліту в Східному Криму, зокрема кам'яної індустрії пізньоашельського та мустьєрського часу. Описано верхньопалеолітичні пам'ятки типу Межиріч, проаналізовано їх роль серед епіграветських комплексів Середнього Дніпра. Розглянуто пізньопалеолітичні господарсько-побутові комплекси та житла степової України, палеоліт Рівненщини, геометричні мікроліти кам'яного віку Дніпровського Надпоріжжя, неолітичні пам'ятки Черкащини.

Освещены актуальные проблемы палеолита, мезолита и неолита юго-запада Восточной Европы. Приведены результаты исследования раннего палеолита в Восточном Крыму, в частности каменной индустрии позднеашельского и мустьерского времени. Описаны верхнепалеолитические памятки типа Межиречья, проанализирована их роль среди эпиграветтских комплексов Среднего Днепра. Рассмотрены позднепалеолитические хозяйственно-бытовые комплексы и жилища степной Украины, палеолит Ровенщины, геометрические микролиты каменного века Днепровского Надпорожья, неолитические памятки Черкасского региона.

Описано методику реконструкції індивідуальної історії кам'яних виробів з вторинною обробкою. Розглянуто крем'яний комплекс верхньопалеолітичної стоянки Бармаки на Рівненщині та проблему існування пам'яток мізинської індустрії на волинській височині. Наведено результати трасологічних досліджень кам'яних знарядь функціонального призначення амвросіївського кістковища. Проведено системний аналіз мистецтва верхнього палеоліту як об'єкта системного дослідження.

Описана методика реконструкции индивидуальной истории каменных изделий с вторичной обработкой. Рассмотрены кремяной комплекс верхнепалеолитической стоянки Бармаки на Ривненщине и проблема существования памяток мизинской индустрии на волынской возвышенности. Приведены результаты трасологических исследований каменных орудий функционального назначения амвросиевского костковища. Проведен системный анализ искусства верхнего палеолита как объекта системного исследования.

Наведено результати археологічного дослідження городища Пісочний Рів на Десні. Описано свастику в знакових системах доби міді-бронзи в Україні. Розглянуто питання синхронізації пам'яток західного та східного ареалів трипільської культури басейнів Південного Бугу та Дніпра. Проаналізовано сучасний стан та перспективи дослідження проблеми "скіфського протекторату" над Ольвією в V ст. до н.е., співвідношення слов'янського етносу та археологічних культур. Висвітлено елементи культури кочівників у слов'янських старожитностях початку раннього середньовіччя.

Приведены результаты археологического исследования городища Песочный Ров на Десне. Описана свастика в знаковых системах эпохи меди-бронзы в Украине. Рассмотрены вопросы синхронизации памяток западного и восточного ареалов трипольской культуры бассейнов Южного Буга и Днепра. Проанализированы современное состояние и перспективы исследования проблемы "скифского протектората" над Ольвией в V ст. до н.э., соотношение славянского этноса и археологических культур. Освещены элементы культуры кочевников в славянских предметах старины начала раннего средневековья.

Описано колекції крем'яних виробів, зібраних на численних стоянках первісних мисливців доби палеоліту біля села Лютка Старовижівського району Волинського краю.

Описаны коллекции изделий из кремня, собранных на многочисленных стоянках первобытных охотников эпохи палеолита возле села Лютка Старовыжевского района Волынского края.

Висвітлено своєрідність геополітичної позиції України на карті Євразії, проблеми походження українського народу та його східно-слов'янських сусідів. Проаналізовано історичну спадщину Київської Русі, описано устрій імперій, зокрема Російської, розкрито фатальні наслідки перебування України у складі Російської імперії. Розглянуто сучасні проблеми будівництва незалежної держави, висвітлено роль України у світовій історії.

Освещены своеобразие геополитической позиции Украины на карте Евразии, проблемы происхождения украинского народа и его восточно-славянских соседей. Проанализировано историческое наследие Киевской Руси, описан строй империй, в частности русской, раскрыты фатальные последствия пребывания Украины в составе русской империи. Рассмотрены современные проблемы строительства независимого государства, освещена роль Украины в мировой истории.

Висвітлено історію археологічного зібрання Лубенського краєзнавчого музею, проблеми музеєфікації пам'яток кам'яного віку України, датування та періодизації пам'яток степової зони доби верхнього палеоліту. Розглянуто питання про початок заселення печер України, а також про стратохронологію пізньопалеолітичних комплексів Королеве ІІ/ІІ, І-а та Берегове І. Описано технологію розколювання кременю фінальнопалеолітичної стоянки Красносілля-Є.

Освещены история археологического собрания Лубенского краеведческого музея, проблемы музеефикации памяток каменного века Украины, датирования и периодизации памяток степной зоны эпохи верхнего палеолита. Рассмотрены вопросы о начале заселения пещер Украины, а также о стратохронологии позднепалеолитических комплексов Королево ІІ/ІІ, І-а и Береговое І. Описана технология раскалывания кремня финальнопалеолитической стоянки Красноселье-Е.

Розглянуто питання історії археології України від кам'яної доби до епохи Київської Русі. Проаналізовано особливості розвитку античних центрів Північного Причорномор'я в класичний період (V - третя чверть IV ст. до н.е.), становлення Київської Русі, період феодальної роздробленості (30-і рр. ХІІ - 40-і рр. ХІІІ ст.).

Рассмотрены вопросы истории археологии Украины от каменной эпохи до эпохи Киевской Руси. Проанализированы особенности развития античных центров Северного Причерноморья в классический период (V - третя чверть IV ст. до н.е.), становление Киевской Руси, период феодальной раздробленности (30-і рр. ХІІ - 40-і рр. ХІІІ ст.).

На підставі узагальнення літературних і наукових джерел висвітлено особливості лінгво-культурного й антропологічного розвитку, етнічні та нанокультурні процеси населення території України від найдавніших часів до початку XIII ст. Наведено інформацію про ранньосередньовічні слов'янські групи, розкрито деякі аспекти зародження слов'янських народів, охарактеризовано археологічні культури та літописні племена напередодні утворення Києво-Руської держави. З урахуванням сучасних методологічних науково-об'єктивних підходів розглянуто процеси етнічного розвитку та культурної спадщини Київської Русі.

На основе обобщения литературных и научных источников освещены особенности лингво-культурного и антропологического развития, этнические и нанокультурные процессы заселения территории Украины с древнейших времен до начала XIII в. Приведена информация о раннесредневековых славянских группах, раскрыты некоторые аспекты зарождения славянских народов, охарактеризованы археологические культуры и летописные племена накануне образования Киево-Русского государства. С учетом современных методологических научно-объективных подходов рассмотрены процессы этнического развития и культурного наследия Киевской Руси.

Розглянуто питання стратиграфії палеолітичних стоянок Криму, Донбасу, Придніпров'я, Житомирського Полісся, Закарпаття. Висвітлено проблеми неолітизації Правобережної України за матеріалами розкопок стоянки Добрянка на Черкащині у 2006 р. Описано грунти неолітичних стоянок біля с.Добрянка даного регіону як індикатор давніх палеоландшафтів. Проаналізовано перспективи датування кераміки радіокарбонним методом. Наведено результати польових досліджень пізньопалеолітичних пам'яток півдня Східної Європи.

Рассмотрены вопросы стратиграфии палеолитических стоянок Крыма, Донбасса, Приднепровья, Житомирского Полесья, Закарпатья. Освещены проблемы неолитизации Правобережной Украины по материалам раскопок стоянки Добрянка в Черкасском регионе в 2006 г. Описаны грунты неолитических стоянок около с.Добрянка данного региона как индикатор древних палеоландшафтов. Проанализированы перспективы датирования керамики радиокарбонным методом. Приведены результаты полевых исследований позднепалеолитических памяток юга Восточной Европы.

Розглянуто проблему стратиграфії палеоліту на Поділлі, Прикарпатті, Волині та в Криму. Наведено археозоологічну характеристику фауністичного комплексу верхньопалеолітичного поселення Радомишль І. Висвітлено хронологію поселень та культурну послідовність мезоліту і неоліту північно-західного Причорномор'я. Проаналізовано технологію виробництва заготовок для знарядь в мустьєрському комплексі багатошарової палеолітичної стоянки Жорнів на Рівненщині. Викладено дані про ритуали та виробничу культову атрибутику населення Трипілля. Вивчено антропологічний склад мезо- та неолітичного населення території України.

Рассмотрена проблема стратиграфии палеолита на Подолье, Прикарпатье, Волыни, а также в Крыму. Приведена археозоологическая характеристика фаунистического комплекса верхнепалеолитического поселения Радомышль І. Освещены хронология поселений и культурная последовательность мезолита и неолита северо-западного Причерноморья. Проанализирована технология производства заготовок для орудий в мустьерском комплексе многослойной палеолитической стоянки Жорнов на Ровенщине. Изложены данные о ритуалах и производственной культовой атрибутике населения Триполья. Изучен антропологический состав мезо- и неолитического населения территории Украины.